Роль партій в соціально-економічному розвитку — неправильна та небезпечна для України
Сьогодні участь в політичній партійній діяльності має на меті виключно проходження у владу через легітимну процедуру виборів для особистої кар’єри та збагачення. Це є можливим через відсутність вимог та обмежень у законодавстві щодо політичного змісту ідеологічної та програмної діяльності та внутрішньопартійної демократії.
Шлях до успішних реформ та модернізації країни пролягає через зміну нормативних вимог до політичних партій та навчання низового партійного рівня, “партійної бази”, навичкам державного політичного менеджменту.
Що показали ці вибори?
Реальна конкуренція є, правила організації чесної конкуренції — є. Реальний вибір є. Але це вибір між особистостями, а не між конкретними політичними планами розбудови майбутньої України.
Парадокс
У парламентсько-президентській республіці, якою є Україна, всі важливі політичні рішення приймаються виключно парламентськими політичними партіями. Українські ж політичні партії як жили з формальними, відірваними від політичної реальності програмами, як голосували за особистий інтерес своїх спонсорів, так і продовжують це робити.
Жодна українська партія не заявляла і не дотримувалась своєї державної політики щодо конкретних суспільних проблем, вирішити які обіцяла під час виборчої кампанії. Жодна реформа не втілюється, а всі закони, що приймаються партіями в парламенті, суперечливі, оскільки “зіткані” із сотень поправок, які просувають інтереси партійного “спонсора”. Жодна партія не несе відповідальності за свою конкретну державної політики.
Партії уповноважені здійснювати політичне управління державою, але не виконують цю функцію.
Коли йде голосування в Раді, на табло висвічуються назви партійних фракцій, а не окремих депутатів чи олігархічних партійних спонсорів. За українським законодавством саме партії формують коаліцію, укладають коаліційну угоду та погоджують склад уряду, який має її виконувати.
Без реального виконання політичними партіями своїх функцій політичного державного менеджменту Україні не вижити. Не буде розвитку, не буде модернізації без прийняття рішень, які точно можуть бути виконаними. Зараз рішення розірвані, спорадичні, не пов’язаних єдиною цілісною державною політикою. Жодна політичні партія не повязується з конкретною реформою. Жодна реформа не є партійним продуктом.
Міжнародні донори активно навчають ГО та уряд аналізу державної політики та виробленню рекомендацій щодо державної політики. Біда в тому, що ані ГО, ані урядові експерти не приймають політичних рішень щодо реформ і мають на них лише вкрай обмежений вплив. Це роблять тільки партії в парламенті. Партії важливі!
Потрібна партійна школа
Щоб розмовляти новою мовою, потрібно її вивчити. Щоб навчити партії формулювати державну політику, її осередки, “партійна база”, повинні брати участь у всіх внутрішньопартійних процесах:
- Створення політичних планів (policy agenda), «програмування» адженд у політичну програму.
- Стандарти, структури та процедури для внутрішньопартійної демократії.
- Цифрова грамотність та геопросторові дані для партійної бази на рівні громади.
Інформаційні аспекти партійного навчання:
- Чому нам потрібні демократичні партії?
- Як працює внутрішня партійна демократія?
- Що означає політичне представництво?
- Що означає політична участь?
Практичні аспекти партійного навчання:
- Учасники обговорюють актуальний виклик, що стоїть перед суспільством
- Учасники пишуть пропозиції до програм партій у невеликих групах із 3-4 осіб — ментором з конкретної сфери є фахівець з боку громадянського суспільства, держави, бізнесу, культури чи науки
- Учасники презентують власні пропозиції до програм та обговорюють їх у групі
- Аналіз пропозицій до програм
- Визначення місцеположення пропозиції на ідеологічному компасі через її ідеологічне підґрунтя
- Внесення зміни до пропозицій
- Голосування за зміни та фінальні пропозиції до програм
Який буде результат?
Олігархи нікуди не дінуться. Інтереси та інстинкти в людей однакові у всьому світі. Але після формування партійної школи та зміни нормативних вимог до партій, боротьба відбуватиметься на іншому фоні — адже зросте політична грамотність осередків, “партійної бази”.
Рішення, які приймаються щодо державного економічного розвитку та модернізації, будуть пропонуватись як політичні плани (policy agenda). Вони будуть враховувати інтереси та пропозиції рядових членів партій, “партійної бази”. Вони будуть цілісними державними політиками. Боротьба між партіями відбуватиметься за те чи інше правильне рішення з точки зору різних ідеологій, а не за особистий інтерес.
Віра НАНІВСЬКА, голова наглядової ради КАЯ Схід