І.В. Тахтамиш

Проблема: недостатній рівень готовності багатьох випускників закладів вищої освіти до самостійної професійної діяльності на відпо-відних здобутій освіті первинних посадах. «Теорія без практики мерт-ва, практика без теорії сліпа», – понад два століття тому, писав Імма-нуїл Кант. У наш час мало що змінилося, і на ринку праці завжди бі-льше цінуються фахівці, що мають не лише глибокі знання, але і прак-тичний досвід. Саме тому випускникам університетів, що не мають ніякого досвіду роботи, буває так складно працевлаштуватися. Як мо-лодим і цілеспрямованим людям придбати одночасно і знання, і досвід.
Тенденції реформи вищої освіти спільні для всіх країн ЄС, однак темпи зростання не були однаковими і зараз продовжують помітно відрізнятися між державами в залежності від національної специфіки ситуації. Наприклад, у Великої Британії, Фінляндії, Німеччині (за ма-теріалами: Освіта.ua) має місце: інтеграція змісту навчання в універси-тетах і спеціалізованих вищих школах, підготовка до широкої профе-сійної діяльності, розвиток технічного систематичного мислення, роз-виток здібностей самостійного пошуку знань та вмінь, обґрунтування рішення нових проблем, підвищення ролі вищої школи і кваліфікації спеціалістів.
Для вищої освіти Великої Британії характерною є посилена увага до розробки змісту освітніх програм на основі зростаючої ролі комунікаційних та інформаційних технологій, а також через поглиб-лення взаємозалежності між навчальними закладами, економікою, ро-ботодавцями та державою. Курси вищої освіти все частіше вводяться в закладах подальшої освіти. Коледжі подальшої освіти (FE) також про-понують навчальні курси, що готують дипломованих фахівців зі сту-пенем. Такі курси найчастіше діють у контакті з підприємствами й ус-тановами, працівники яких відвідують їх ввечері або у вільний від ро-боти час. Подібна система взаємодії навчальних закладів, промисло-вості та комерції заохочується урядом країни.
Сучасна система прикладної освіти Фінляндії сформувалася у відповідь на зростаючий попит на вищу освіту, розвиток якої забезпе-чено саме за рахунок професійних ВНЗ. Навчання орієнтоване пере-важно на практичний аспект діяльності. Більшість із них – це багато-галузеві навчальні заклади, освітня та наукова діяльність яких тісно пов’язана з діловим життям конкретного регіону. У навчальні програми обов’язково входить професійно-трудова практика. По закінченні май-же чотирирічного навчання випускники одержують науковий ступінь бакалавра в обраній галузі та прекрасну професійну підготовку. Саме тому фінські підприємства із задоволенням приймають їх на роботу.
На даний час у вишах Німеччини паралельно співіснують дві структури навчання: дворівнева система бакалавр – магістр, а також традиційні навчальні програми з отриманням диплома (спеціаліста) у спеціалізованих ВНЗ, що випускають понад 70 % німецьких інженерів. Вони відрізняються укороченим циклом навчання, включають теоре-тичну підготовку протягом трьох років і рік практичної роботи. Нав-чання в них max-наближені до практики, всі викладачі обов’язково мають професійний досвід і тісні зв’язки з промисловими фірмами.
Національна система освіти в Україні має багаторічний досвід поєднання роботи з навчанням, у тому числі у форматі практичної підготовки здобувачів вищої освіти денної форми навчання на реаль-них робочих місцях. У період ринкової трансформації економіки та масовізації вищої освіти відбулось знецінення традицій практичної підготовки здобувачів освіти, чимало організацій взагалі відмовились працювати зі студентами, посилаючись на збереження комерційної таємниці.
В листопаді 2017 року в рамках громадського обговорення на сайті МОНУ було представлено Концепцію підготовки фахівців за ду-альною формою здобуття освіти, яка є узагальненням адаптації між-народного досвіду. Що пропонується взагалі: заклад освіти забезпе-чує теоретичну підготовку, цілісність освітньої програми навчання та відповідність стандартам освіти, несе відповідальність за якість підго-товки здобувачів освіти; роботодавець надає робоче місце здобувачу освіти на підприємстві, що може передбачати грошову винагороду (оплату праці) на умовах договору; здобувач освіти має відповідаль-но ставитися до виконання навчального плану згідно з графіком нав-чального процесу відповідно до цілей та завдань навчання на робочо-му місці; дотримується положень корпоративної політики підприємст-ва, зокрема щодо конфіденційності інформації. ІІ етап реалізації Кон-цепції передбачає розроблення типових моделей дуальної форми здо-буття освіти у закладах вищої освіти, пілотування моделей і оцінку їх ефективності у 2019-2020 роках.
На мою думку, можливо і нам, ДВНЗ «ПДТУ», зокрема металур-гійному факультету прийняти участь в пілотному проекті. А молоді люди зможуть отримати оплату їх праці; поліпшити знання; відпра-цювати навички в реальному середовищі; отримати досвід роботи у металургійній компанії, а також відповідний запис в резюме; отримати характеристику з місця стажування, яке зможе допомогти в майбут-ньому працевлаштуванні; придбати корисні ділові зв’язки.
Безумовно, зв’язок між освітою та професійною підготовкою лю-дини є гарантією отримання і робочого місця і високої заробітної пла-ти.